Європейський парламент затвердив підвищення мит на азотні добрива з Росії та Білорусі

22 травня під час пленарного засідання Європарламенту в Брюсселі депутати ЄС більшістю голосів ухвалили введення поступових мит на азотні добрива з Росії та Білорусі з дією від 1 липня, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Таким чином Європейський Союз зробив суттєвий крок до поступового обмеження імпорту азотних добрив із цих країн, але Москва та Мінськ відчути зміни одразу не зможуть. Діючий збір у 6,5 % збережеться, а до середини 2026 року до нього додадуть надбавку в 40–45 євро за тонну.

Отже, торгівля добривами ще триватиме, однак мита поступово зростатимуть і до 2028 року сягнуть 430 євро за тонну, що зробить закупівлі з Росії та Білорусі економічно невигідними.

У 2023 році ЄС імпортував із Росії 3,6 мільйона тонн азотних добрив на суму 1,28 мільярда євро, що складало близько 25 % від загального обсягу ввезеної продукції. Торік цей показник зріс до 4,4 мільйона тонн, або 30 % від усього імпорту.

Обсяг поставок із Білорусі був значно меншим — лише близько 30 мільйонів євро за минулий рік. Утім у Брюсселі вирішили включити їх до санкцій через тісні політичні й економічні зв’язки Мінська з Москвою та ризик транзиту російських добрив через територію Білорусі за зниженими ставками.

Схвалена 22 травня пропозиція також передбачає підвищення мит ЄС до 50 % на низку сільськогосподарських товарів з Росії та Білорусі — зокрема на цукор, оцет, борошно й корми для тварин.

Ще 28 січня Європейська комісія затвердила ініціативу щодо запровадження мит на низку сільгосппродукції з Росії та Білорусі, а також на деякі види азотних добрив. Мета — зменшити залежність ЄС від цих постачальників і підвищити стійкість продовольчої безпеки до можливого тиску з боку Москви.

Зростання ставок із нульових або мінімальних до 50 % торкнеться, зокрема, м’яса та м’ясопродуктів, молочної продукції, зернових, фруктів, овочів, олій і жирів, а також кави, чаю, какао, цукру й кондитерських виробів.

Читайте також: суд виніс рішення про стягнення державою активів «Білоруськалію» в Україні.

Крім того, планується виключити білоруські та російські товари з митних квот ЄС, щоб запобігти їх постачанню за зниженими ставками.

Європейська комісія вирішила ввести обмеження, пояснивши це тим, що у 2023 році понад чверть добрив, завезених до ЄС, походили з Росії, що загрожує стійкості європейського ринку.

В офіційному тексті наголошується, що експорт білоруських агропродуктів і добрив, хоч і скромніший за обсягами (92 млн та 29,6 млн євро відповідно), теж опинився під санкціями з метою блокувати нелегальний транзит російської продукції через Білорусь.

Установлені бар’єри є частиною ширшого економічного тиску на Росію й Білорусь через їхню участь у війні проти України. Після запровадження нових мит практично припиниться імпорт зазначених товарів із цих держав.

Євросоюз планує відшкодовувати можливий дефіцит власним виробництвом або залученням інших постачальників, зокрема розглядаючи поставки добрив з Алжиру та Єгипту.

Очікується, що нові мита набудуть сили через чотири тижні від дати оприлюднення відповідного регламенту.

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.