Чи загрожує українському кінематографу зникнення з вітчизняних кінотеатрів? Це питання стало все більш актуальним після осені 2024 року. Приводом стали обмеження бюджету на кіновиробництво в 2025 році, а також серйозний дефіцит кадрів у галузі через війну та еміграцію відомих митців. Радіо Свобода проаналізувало ситуацію.
В проекті бюджету на 2025 рік зазначено, що для Державного агентства з питань кіно пропонується лише 204,1 мільйона гривень, що втричі менше, ніж у 2024 році, коли було виділено 663,4 мільйона гривень. Режисер Олесь Санін висловлював занепокоєння, що цього бюджету не буде достатньо навіть для покриття витрат на вже зняті фільми.
Радіо Свобода звернулося до Держкіно, щоб дізнатися, скільки проектів було зупинено через брак фінансування, і отримало відповідь, що наразі "49 кінопроектів потребують дофінансування". Це означає, що ці проекти опинилися в стані консервації.
Серед тих, хто призупинив зйомки, можуть бути переможці 19-го пітчингу. Цей конкурс, оголошений у березні 2024 року, викликав неоднозначні реакції. Продюсерка Юлія Сінькевич зазначила, що через відсутність довіри до Держкіно, багато кінематографістів ігнорували конкурс.
Сінькевич також повідомила, що відсутність прозорості в прийнятті рішень розчарувала багатьох. Колишній голови Держкіно Пилип Іллєнко заявив, що проекти, які він представляв на пітчингу, йдуть у виробництво, і що державне фінансування було лише частковим.
Майже половина з 49 проектів, які зазнали замороження, актуальних, особливо ті, що представляють фестивальне кіно, яке, на думку виконавчої директорки Української кіноакадемії Анни Мачух, важливо для міжнародного представлення України.
Виробництво українського кіно також ускладнюється через мобілізацію і відтік кінематографістів, які пішли захищати країну. Завтра остаточний результат нових обмежень бюджетного фінансування може призвести до серйозного зниження кількості нових фільмів.
Деякі фахівці стверджують, що знімати фільми про війну важливо, але необхідно обирати правильні форми і підходи. ІГор Кромф вважає, що зараз доцільніше знімати документальне кіно, тоді як режисер Любомир Левицький вважає, що Україна повинна сама оповідати свої переможні історії.
Тенденції у фільмовому виробництві в Україні свідчать про брак нових ідей, тому без ефективного державного фінансування подальший розвиток кінематографу може бути поставлений під загрозу. Скільки українських фільмів буде випущено в найближчі роки, поки залишається під питанням.