Вихід популярної української мережі ресторанів «Чорноморка» на чеський ринок супроводжувався скандалом. Справа в тому, що на посаду менеджера у закладі у Празі був найнятий громадянин Росії. Декотрі українські відвідувачі вважають це неприйнятним кроком в умовах російської агресії, що триває.
Ресторан також зазнав критики в соціальних мережах через інший інцидент, коли адміністраторка «Чорноморки» почала спілкуватися з клієнткою російською, а на прохання перейти на іншу мову відмовила, пояснивши це тим, що «спілкується одеською».
У «Чорноморці» визнали недопустимість такої поведінки своєї працівниці і запевнили, що провели бесіду з персоналом. Ресторан сподівається, що подібного «більше не станеться».
Щодо російського менеджера у своєму празькому закладі, представник «Чорноморки» у розмові з Радіо Свобода підкреслив, що ресторан «не позиціонує себе виключно як заклад із національними традиціями», а на посаду адміністратора проводили відкритий конкурс без вимог до національності чи знання української мови.
Втім, критики «Чорноморки» наполягають на тому, що наймати російського менеджера в український ресторан за кордоном може бути законно, але є неправильно з моральної точки зору.
Радіо Свобода розібралося у подробицях інциденту та наводить аргументи обох сторін.
Коли Дар’я Петрусевич відвідала «Чорноморку» у Празі, вона чеською запитала, чи володіє адміністраторка українською. Після ствердної відповіді, за її словами, між ними відбувся діалог, який Дар’я 14 квітня виклала на своїй сторінці у соцмережі Threads:
«– Вітаю, маєте вільний столик? (Українською)
– Да, вот он, садитесь. (Російською)
– Перепрошую, я не говорю російською. (Українською)
– А я розмовляю по-одеськи». (Українською)
Як повідомила Дар’я в коментарі Радіо Свобода, після публікації її поста деякі коментатори викликали обурення її вимога до закладу спілкуватися українською у Чехії.
«Все дуже просто, адже заклад позиціонує себе як «українська мережа ресторанів», не інтернаціональна, не чеська, не російська, а саме українська. Відповідно, доступні три мови спілкування: українська, чеська (мова країни, де розташовано заклад) та англійська (інтернаціональна мова). Але ні, і тут обирається нав'язана лінгвістична окупація», – говорить Дар’я.
Вона також надіслала Радіо Свобода скріншот відповіді з офіційної онлайн-сторінки філії ресторану, де чеською мовою сказано: «Černomorka (чеська назва ресторану – ред.) є українською мережею ресторанів».
Але на вебсайті та сторінках у соціальних мережах чеської філії «Чорноморки» ніде не вказується, що ресторан позиціонує себе саме як український.
«Ми не позиціонуємося як національний ресторан, ви знаєте, з таким національним корінням. У нас немає [національної] української кухні. Але так, у нас бізнес з українським корінням, власники бізнесу – українці, і ми цим пишаємося», – пояснив у коментарі Радіо Свобода маркетолог мережі ресторанів «Чорноморка» Олександр Кучерук.
Однак неприпустимість поведінки працівниці ресторану в Празі Кучерук визнав: «Це прикра ситуація, ми нею не пишаємося, ми не приховуємо, що вона була. З цією людиною проведено відповідну розмову. Відповідну розмову проведено не тільки з цією людиною, а з усім персоналом, що так не може бути».
За словами Кучерука, у ресторані сподіваються, що подібні ситуації більше не повторяться, а персонал вітатиметься і почне розмову з клієнтами чеською, після чого переходитиме вже на мову спілкування відвідувача.
Кучерук зазначив, що коли клієнти російськомовні, персонал може спілкуватися з ними російською теж: «Ми вважаємо, що це досить нормально спілкуватися з людиною тією мовою, якою їй зручно спілкуватися».
Попри те, що сама «Чорноморка» намагається не позиціонувати себе як український ресторан, стрімка експансія мережі у країнах Європи від початку повномасштабного вторгнення Росії може несвідомо призводити до сприйняття її як і культурної експансії України також.
Співзасновниця української культурної організації Spilka у Чехії Каріна Безрукова вважає, що така політика українського закладу в Чехії може зашкодити зусиллям української громади вести просвітницьку діяльність щодо причин війни з Росією, а також «плекає зросійщення».
«Я жила під впливом зросійщення протягом усього свого життя і не буду підтримувати український бізнес, який це заохочує, – зазначає в коментарі Радіо Свобода Безрукова, котра походить з Запоріжжя. – Як людина, котра вже десять років мешкає в Празі, я дуже добре знаю, які заклади є російськими, тому обходжу їх стороною… До українського закладу хочеться прийти і почуватися як вдома. Для цього ти й обираєш українські заклади, а не для того, щоб відчути інтернаціональну атмосферу братських народів».
Ситуація з наймом росіянина на посаду адміністратора закладу викликала нову хвилю критики на адресу чеської «Чорноморки».
Однією з перших про це повідомила власниця українського ресторану у Празі The Boršč Таша Бас на своїй сторінці в X (колишньому Twitter).
«У Празі відкрили «Чорноморку». І ви не уявляєте, як я бажаю їм успіху та процвітання. Але адміністратором там найняли росіянина. Справжнього, молодого чоловіка з Сибіру. Це якесь феноменальне ігнорування обставин», – написала Бас.
Йдеться про громадянина Росії Родіона Трандіна, який уже більш ніж 12 років живе в Празі, як розповів маркетолог мережі ресторанів «Чорноморка» Олександр Кучерук.
Саме Трандін з’явився у відео на соціальних мережах чеської філії ресторану ще до відкриття в Празі. У кліпі, опублікованому 5 березня, Трандін українською розповідає про підготовку до відкриття, а також проводить екскурсію приміщенням, де активно проходили ремонтні роботи.
Його фото також розмістили на буклетах на столиках у самій «Чорноморці», в яких відвідувачам пропонують залишити свої відгуки або пропозиції.
«Призначення росіянина на посаду керуючого є відвертим цинізмом, що повністю ігнорує контекст війни та щоденні вбивства військових і цивільних, скоєні росіянами», – вважає Дар’я Петрусевич.
Втім, у самій «Чорноморці» із критикою не погоджуються і зазначають, що Трандін виграв відкритий конкурс на вакансію, підтвердивши свою кваліфікацію. За словами Олександра Кучерука, Трандін не виявляє антиукраїнських поглядів і наразі перебуває в процесі здобуття чеського громадянства.
«Якщо він відповідає нашим кваліфікаційним вимогам, насамперед для роботи ресторану, для функціонування бізнесу, ми, ймовірно, наймемо цю людину. Безумовно, якщо б існувала якась радикальна позиція проти України…, то, по-перше, така особа б до нас не звернулася, адже ресторан з українським корінням», – так охарактеризував підхід мережі до рекрутування персоналу Кучерук у бесіді з Радіо Свобода.
На думку співзасновниці Spilka Каріни Безрукової, під час набирання персоналу ресторану слід врахувати критерій володіння українською мовою.
«Є такі вакансії. І це не вважається дискримінацією. Це є нормою для вакансій, які вимагають певних навичок від кандидатів. Тому, якщо відкривається український заклад, я вважаю, умовою має бути знання української мови. І навряд чи людина з Росії зможе дотриматися цієї умови», – зазначила у коментарі Радіо Свобода Безрукова.
Дописувачі також акцентували увагу на допис заступника міністра закордонних справ Чехії Яна Маріана від 16 квітня, в якому він повідомив про робочу зустріч із послом України Василем Зваричем у «Чорноморці».
«Продуктивний робочий обід у чудовому українському ресторані, що ще потрібно?» – написав Маріан.
Деякі коментатори звернули увагу чеського посадовця на те, що менеджером у закладі є росіянин.
Радіо Свобода звернулося до посла України в Чехії Василя Зварича для коментаря по приводу скандальної ситуації. Він відповів, що не знає деталей щодо працевлаштування громадян Росії.
«Я був там: меню українською мовою, офіціанти й адміністратор спілкувалися зі мною виключно українською, навіть не знаючи, що я – посол. З менеджером, про якого йдеться, я не знайомий, і ніколи його не бачив, і не знаю, що він собою являє. Тому це питання швидше до самої «Чорноморки», – відповів Зварич.
Співвласницею ресторанів «Чорноморка» є українська підприємиця Ольга Копилова, яка заснувала цей бізнес у 2013 році. Мережа ресторанів «Чорноморка» включає понад 30 закладів в Україні та 10 ресторанів в інших країнах Європи, зокрема, у Молдові, Словенії, Австрії, Польщі та Чехії.