США і Україна можуть витратити десятиліття або більше, щоб отримати фінансові переваги від угоди, що стосується надр. Війна, руйнування інфраструктури та брак геологічних досліджень значно ускладнюють перспективи розробки родовищ, повідомляє інформаційне агентство Reuters. Експерти оцінюють, що в країнах із розвинутою гірничодобувною промисловістю, таких як Канада та Австралія, цей процес займає від 10 до 20 років. В Україні, однак, через численні труднощі, цей термін може бути ще довшим.
Енергетична, транспортна та логістична інфраструктура України зазнали серйозних ушкоджень у результаті війни. Більшість родовищ досі не підкріплені детальними геологічними дослідженнями, що підтверджують економічну доцільність їх розробки. Крім того, існує ризик того, що інвестори можуть бути насторожені щодо вкладень у країну, де ще триває конфлікт.
"Якщо хтось вважає, що всі ці корисні копалини відразу почнуть масово експортуватися з України, це велика ілюзія. Реальність полягає в тому, що знайти аргументи для інвестицій в Україну буде важко, коли існують альтернативи – інвестиції в критично важливі мінерали в мирних країнах", – зазначив Адам Вебб, керівник відділу мінералів у консалтинговій компанії Benchmark Minerals Intelligence.
Експерт також вказує на те, що ще однією проблемою є те, що деякі перспективні родовища розташовані в окупованих Росією територіях, а угода не дає жодних гарантій безпеки.
За даними Міністерства фінансів України, у 2024 році держава отримала 47,7 мільярда гривень (близько 1 мільярда доларів США) у вигляді роялті та інших платежів, пов’язаних із використанням природних ресурсів. Водночас новий спільний фонд з США акумулюватиме кошти лише від ліцензій, укладених за новими правилами.
Reuters зазначає, що темпи видачі таких ліцензій є надто низькими. Так, з 2012 по 2020 рік Україна видала приблизно 20 ліцензій на видобуток нафти і газу, одну ліцензію на графіт, одну на золото, дві на марганець та одну на мідь.
Нещодавно США та Україна підписали угоду, що відкриває доступ до українських природних ресурсів. Від української сторони підписанткою була перша віцепрем'єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко, а від США – міністр фінансів Скот Бессент.
Згідно з угодою, Київ і Вашингтон створять Інвестиційний фонд для відновлення України, який залучатиме світові інвестиції в нашу країну. Керування фондом буде спільним, без вирішального голосу жодної зі сторін, що підкреслює паритетність партнерства.
У той же час, у Білому домі повідомляють, що США отримали право вирішувати, хто купуватиме українські ресурси, що стосуватиметься нових ліцензій на їх видобуток.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що угода щодо природних ресурсів є справедливою. Він також вказав, що текст документу зазнав значних змін у процесі підготовки до підписання.