Європа опинилася в складній ситуації, між російським лідером Володимиром Путіним та президентом США Дональдом Трампом. У європейських столицях відчувається наближення "моменту істини", повідомляє The Wall Street Journal. Цього тижня США та Росія планують розпочати переговори стосовно майбутнього України та європейської безпеки, при цьому обидві сторони демонструють неприховану зневагу до європейських лідерів.
Розвиток подій визначить, чи зможе європейський демократичний альянс, як у межах Європейського Союзу, так і поза ним, залишатися важливим гравцем на міжнародній арені, де традиційні післявоєнні механізми вже не працюють так, як раніше. "Повідомлення є очевидним: час взяти на себе відповідальність за власну безпеку", – зазначив міністр європейських справ Франції Бенджамін Хаддад. "Першим випробуванням стане відмова від капітуляції в Україні".
Найважливіше питання полягає в тому, чи здатна Європа впоратися з викликом, який її лідери вважають найбільшою кризою безпеки за останні десятиліття. Це вимагатиме оперативного підвищення військових витрат, укріплення політичної єдності та переосмислення ролі трансатлантичних зв’язків, які визначають європейську політику з 1945 року. "Питання, яке всі ставлять: чи можемо ми довіряти Сполученим Штатам Америки?" – зазначив Ніко Ланге, колишній високопосадовець німецького оборонного відомства. "Після десяти років тривожних дзвінків наступним сигналом для європейців може стати сирена повітряної тривоги".
Ця криза відбувається у складний час. Найбільша економіка Європи, Німеччина, знаходиться у передвиборчому процесі та може залишитися без стабільного уряду ще протягом кількох місяців. У Франції також діє уряд меншості, що послаблює її позиції. Тим часом такі держави, як Угорщина та Словаччина, ще до приходу Трампа до влади прагнули зміцнити зв’язки з Москвою.
У відповідь на ситуацію президент Франції Еммануель Макрон скликає ключових лідерів Європи, в тому числі прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, на екстрений саміт у Парижі в понеділок. "Всі розуміють, що зараз європейський час. Але питання в тому, чи достатньо цього поштовху, щоб пацієнт прокинувся", – сказав Габріеліус Ландсбергіс, колишній міністр закордонних справ Литви. "Мені страшно, що цей поштовх може просто вбити пацієнта".
Путін уже давно не сприймає Європу як серйозного геополітичного гравця, хоча її економіка значно перевищує російську. Він зазначив, що Трамп "відновить порядок" у Європі, а країни регіону "всі стануть біля ніг господаря". Цю заяву Трамп швидко поширив у своїх соціальних мережах. Водночас віце-президент Джей Ді Венс у своїй промові на Мюнхенській конференції з безпеки підкреслив, що головною загрозою для Європи є не Росія чи Китай, а масова імміграція та нехтування ультраправими політичними рухами.
Таке ставлення викликало обурення серед європейських офіційних осіб. Приниження продовжилося й у суботу, коли спеціальний посланник Трампа в Україні, генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог, заявив, що європейських лідерів не допустять до переговорів про майбутнє України, хоча США сподіваються, що Європа візьме на себе фінансування відновлення та контроль за можливим припиненням вогню.
Келлог зазначив, що провал Мінських угод 2015 року, укладених за посередництвом Франції та Німеччини, заслуговує на увагу. "Я скажу вам їхню думку вкрай відверто, – сказав він. – Безліч учасників зусиль щодо мирного процесу не мали реальних можливостей, тому він зазнав краху. Тому ми не виберемо цей шлях".
У межах цієї ситуації Китай скористався можливістю запропонувати свої альтернативи. Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї, виступаючи після Венса, підкреслив важливість міжнародного права та статуту ООН, які залишаються основоположними для європейців. "Китай розглядає Україну як партнера і завжди планує відносини з нею з перспективою на дальшу співпрацю", – зазначив він.
Водночас європейські лідери усвідомлюють, що стратегічні цілі Путіна не обмежуються Україною. Вони побоюються, що Росія, скориставшись паузою для зміцнення своїх сил та можливим скасуванням санкцій, може розпочати нову агресію проти країн ЄС та НАТО. "Якщо ми не віримо, що Росія зупиниться, це змінить обговорення, яке ми мусимо вести, і я не думаю, що вони зупиняться", – наголошує прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен. "Ми більше не можемо стверджувати, що знаходимося в мирний час".
За оцінками німецьких військових аналітиків, Росія, активно нарощуючи виробництво боєприпасів, може бути готовою до масштабної війни проти Європи вже до 2029 року. Європейці отримали короткочасне вікно можливостей завдяки українському спротиву, який виснажує ресурси Росії. Але без значного збільшення військових витрат, розширення армій та зміцнення оборонної промисловості Європа ризикує не встигнути підготуватися до можливих загроз.
"Якщо Росія витрачає 10% ВВП на військові витрати і 40% бюджету, це не короткострокова справа. Це військова економіка, що має дальні цілі", – підсумував прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович. "І від нас залежить, чи врахуємо це в контексті мирних переговорів".
Раніше президент Дональд Трамп анонсував зустріч високопосадовців США, України та Росії в Саудівській Аравії, уточнивши, що лідери країн у ній не візьмуть участі. Деталі складу делегацій і конкретна дата зустрічі не були оприлюднені. Саудівська Аравія також заявила про готовність прийняти президента США Дональда Трампа та російського диктатора Путіна. Як повідомляє Axios, зустріч високопосадовців США та РФ для обговорення угоди про закінчення війни в Україні відбудеться у вівторок у Саудівській Аравії.