Лідери США, Росії та Китаю – Дональд Трамп, Володимир Путін і Сі Цзіньпін – намагаються поділити між собою сфери впливу в глобальному масштабі, повідомляє видання Newsweek, додаючи карту можливого майбутнього такого поділу. Весела Чернєва, заступник директора Європейської ради з міжнародних відносин, зазначає, що процес мирного врегулювання війни в Україні нагадує Ялтинську конференцію 1945 року, на якій обговорювалося майбутнє Європи в розрізі холодної війни.
"У Ялті великі держави визначали долю Східної Європи. Так само зараз виглядає ситуація з Україною… Рішення щодо майбутнього України, ухвалене без її участі, є також ухваленням рішення про майбутнє Європи без Європи," – коментує вона в інтерв’ю для Newsweek.
Своєю чергою, професор міжнародної безпеки Бірмінгемського університету Стефан Вольф звертає увагу, що відмова Трампа надати Україні безпекові гарантії є аналогічною до політики умиротворення нацистського лідера Адольфа Гітлера, яка мала місце під час Мюнхенської конференції 1938 року. Вольф вважає, що сучасний президент США уявляє світ, в якому великі держави ділять сфери впливу, не втручаючись одна в одну.
"Можливо, ми станемо свідками того, як наддержави – Китай і США – поділять між собою планету, а щодо Росії поки що не ясно, чи виступить вона як самостійний гравець чи, навпаки, ще більше залежатиме від Китаю," – додає він.
Чернєва зазначає, що позиції адміністрації Трампа можуть призвести до відмови Східної Європи від захисту, і ця частина континенту може потрапити під вплив Росії, що стосується таких країн, як Чехія, Словаччина, Болгарія, Румунія та Польща. Центральна Азія, за її словами, може стати ареною суперництва між Росією та Китаєм.
Наприклад, Монголія залежить від Росії в питаннях постачання пального та електроенергії, тоді як Китай є основним інвестором у гірничодобувну галузь. Варто також зазначити, що перша закордонна поїздка китайського лідера Сі Цзіньпіна після пандемії COVID-19 відбулася до Казахстану.
"У Астані завжди існували побоювання, що вона може стати наступним об'єктом російської експансії," – наголошує Вольф.
За його словами, Трамп орієнтується на Західну півкулю, але може зіткнутися з викликами з боку Китаю, особливо у Латинській Америці. "Це, ймовірно, підштовхне Трампа ще більше зосередитися на Західному півкулі та зменшити, на його думку, безглузді зобов'язання в інших регіонах," – зауважує експерт.
У той самий час, якщо Москва не зможе домовитися зі США щодо війни в Україні, її залежність від Китаю зросте. Проте, після активізації торговельної війни Трампа з Китаєм, Сі може позиціонувати свої економічні інтереси ближче до Європи, що здатне послабити Путіна.
Також неясним залишається питання про можливі домовленості між США та Китаєм щодо Тайваню. Вольф вважає, що Сі, можливо, ще не готовий захопити Тайвань силою, оскільки є інші "гарячі точки" в Південно-Китайському морі, де США можуть бути змушені втрутитися у конфлікти, наприклад, на Філіппінах.
"Можуть бути негласні угоди, коли китайці тиснуть, а США відповідають пасивно," – додає Вольф. "Це може призвести до незрозумілого визнання того, що Південно-Китайське море насправді належить Китаю."
Раніше Трамп заявляв, що перемовини про припинення війни в Україні можуть бути позитивними, хоча "є час, коли потрібно просто змиритися або замовкнути." Він також встановив жорсткі терміни для Путіна, закликавши його до встановлення перемир'я до кінця квітня, і попередив, що в разі невиконання цієї умови може ввести додаткові санкції.