США та Україна підписали нову угоду, яка забезпечить Вашингтону доступ до певних природних ресурсів України. Цей документ, що готувався протягом кількох місяців, передбачає створення інвестиційного фонду. Українська сторона сподівається, що цей фонд закріпить підтримку США у умовах триваючої повномасштабної війни. BBC ознайомилося з чернеткою угоди і виділило кілька важливих моментів.
Раніше президент США Дональд Трамп вимагаав, щоб Україна повернула $350 млрд, які, за його словами, США надали під час війни. Проте, Вашингтон, як видно, пішов на поступки. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що угода не передбачає "погашення боргу" з боку України.
Трамп називає угоду вигідною для США, заявляючи, що країна зможе отримати "набагато більше" в теорії, ніж ті мільярди, які були надані Україні його попередником Джо Байденом. ЗМІ повідомляють, що риторика США в офіційних заявах щодо угоди є набагато жорсткішою, ніж зазвичай для адміністрації Трампа.
У заяві Мінфіну США йдеться про "повномасштабне вторгнення Росії", а також підкреслюється, що "жодна держава чи особа, що фінансує або постачає російську військову машину, не отримає вигоди від відновлення України". Ця позиція обнадіює Київ, який наполегливо виступає за посилення тиску на Росію в переговорах між Москвою та Вашингтоном.
Незважаючи на акцент на корисні копалини, угода також охоплює проекти в галузі нафти та газу, а також відповідну інфраструктуру. У всіх випадках ресурси залишаються в українській власності, хоча США отримають спільний доступ. Це розцінюється як пом'якшення української позиції, оскільки в ранніх версіях документу цього не було.
Україна вже давно прагне до вступу в ЄС, а переговори про вступ офіційно почалися в червні минулого року. У Києві висловлювали побоювання, що угода зі США може перешкоджати цьому, якщо надасть переваги американським інвесторам, адже між Києвом та Брюсселем вже існує стратегічне співробітництво в сфері сировини. Але текст угоди підтверджує прагнення України до вступу в ЄС і встановлює, що угода не повинна суперечити цьому. Також зазначено, що якщо Україні буде потрібен перегляд умов через "додаткові зобов'язання" перед ЄС, США зобов'язуються проводити добросовісні переговори.
Київ стверджує, що США також підтримає додаткові інвестиції та передачу технологій в Україну – як з ЄС, так і з інших джерел. Особливістю угоди є те, що протягом перших десяти років прибуток буде повністю реінвестуватися в українську економіку. "Це важливо, оскільки США не отримуватимуть пряму вигоду протягом цього часу. Україна стверджує, що всі кошти, які надходитимуть до фонду, будуть спрямовані на відновлення країни та нові проекти", – йдеться в матеріалі.
Після цього періоду прибуток може бути розподілено між партнерами. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив Fox News, що угода є "сигналом американцям, що у нас є шанс взяти участь, отримати частину фінансування та озброєнь, компенсацію за них і стати партнерами в успіху українського народу".
США подають угоду як необхідну умову для продовження військової допомоги Україні. Перший віцепрем'єр України Юлія Свириденко, яка прилетіла до Вашингтона для підписання угоди, заявила, що вона передбачає нову підтримку в майбутньому, зокрема, системи ППО. Це стало б зміною в стратегії Трампа, який раніше виступав за скорочення військової підтримки. Проте США все ще можуть відмовитися від угоди в будь-який момент.
У документі немає чітких гарантій безпеки, про які Україна та Європа просять Білий дім протягом тривалого часу. Трамп, на відміну від Байдена, не хоче давати такі зобов'язання. Його інтереси залишаються в основному економічними, виходячи з умов угоди. Це означає, що зобов'язання США залишаються вразливими, незважаючи на їх значущість для України як головного союзника.
Раніше УНІАН повідомляв, що народний депутат Ярослав Железняк описав ризики для України, зокрема втрату частини бюджетних доходів. Інший ризик – обмеження контролю над природними ресурсами. Крім того, в Міністерстві економіки назвали терміни, коли Україна отримає прибутки від угоди зі США. "Передбачається, що прибуток розподілятиметься не раніше, ніж за десять років, адже перші десять років – це переважно документальна, ознайомлювальна діяльність, здійснення інвестицій, накопичення внесків тощо", – зазначив заступник міністра економіки Тарас Качка.