Президент США Дональд Трамп може суттєво вплинути на реалізацію оборонної продукції в Європі, оскільки традиційні альянси зазнають змін, а Європейський Союз вживає заходів для посилення власної оборони, пише Foreign Policy. Реінсталяція Трампа на посту президента США викликає напруженість у трансатлантичних стосунках. Його політика є суперечливою: він вимагає від Європи збільшити військові витрати, водночас запроваджуючи тарифи, погрожує виведенням американських військ і обмеженням технічної підтримки, пропонуючи водночас купувати американське озброєння.
"Підхід адміністрації Трампа до Європи має проблеми з узгодженістю", – зазначає Джон Гербст, колишній посол США в Україні. "Не можна публічно оголошувати, що ви не будете постачати передові винищувачі в Європу, адже вона може стати вашим супротивником, а потім обурюватися, коли вони вирішують не купувати вашу зброю".
Європа реагує на ці виклики. Єврокомісія розпочала ініціативу "Готовність 2030", що передбачає виділення 800 мільярдів євро на зміцнення обороноздатності, з яких 150 мільярдів будуть надані у вигляді кредитів для країн-членів. Ці кошти будуть витрачені лише всередині ЄС або на погоджені країни, щоб підтримати власну оборонну промисловість.
Це є своєрідним сигналом для США: залежність від Вашингтона зменшується. Американські оборонні компанії висловлюють занепокоєння. Один з представників галузі зазначив: "Ми не хочемо втратити своє домінуюче становище на ринку".
"Ще нещодавно європейці не сприймали серйозно оборонне планування", – каже Вільям Альберк, колишній директор Центру НАТО. "Їхня система закупівель була складною, протекціоністською, з політичними процедурами замість технічних вимог".
Ситуація змінюється: Європа починає координувати дії з НАТО, створює нові оборонні банки та інвестує в свої сили. У США побоюються, що політика "купи своє" стане новою нормою для Європи.
"Країни по всій Європі раптово усвідомлюють, що їхня залежність від США має свої власні наслідки", – зазначив Ананд Сундар з Європейської ради з міжнародних відносин. США втратили частину довіри не лише через Трампа — недовіра зростала з часів Буша і Обами, які зменшили роль Європи у своїй зовнішній політиці.
Повномасштабна війна в Україні на деякий час поновила довіру до США, але Трамп знову завдав удару по цій довірі. Іронічно те, що нинішня спрямованість Європи на автономізацію у військовій сфері є саме тим, чого Трамп публічно закликав. Якщо цю стратегію реалізувати правильно, вона може зменшити навантаження на американські ресурси та посилити партнерство.
Проте, нестабільність у відносинах, попередження і погрози замість чіткої стратегії можуть відштовхнути Європу від американського впливу. Як зауважив Гербст: "Не знаєте, що маєте, поки не втратите. Жодна інша країна не має таких сильних союзників, як США в НАТО та Європі. Втрата цього може виявитися дорожчою, ніж уявляє рух MAGA".
В січні президент України Володимир Зеленський закликав Європу підвищити витрати на оборону до 5% від ВВП. Він також наголосив на важливості того, щоб Європа навчилася самостійно піклуватися про свою безпеку, в іншому випадку світ не матиме змоги ігнорувати їй.
У свою чергу, Bloomberg підкреслює, що Європа відповідає на загрози з боку США щодо виходу з НАТО та планує збільшити свої оборонні бюджети. Журналісти зазначають, що такі плани стикаються із двома викликами. По-перше, оборонна промисловість Європи недостатньо розвинена і не готова до швидкого переозброєння. По-друге, запаси озброєнь в Європі майже вичерпані через допомогу Україні у війні проти Росії.