Україна підтвердила наявність системної політики порушень прав людини з боку Росії на анексованій території Криму. За словами Маргарити Сокоренко, уповноваженої з прав людини у справах Європейського суду з прав людини, в суді зареєстровано 1101 позов від українських громадян. «Суд не перебував у межах окремих випадків, як, наприклад, 2014 або 2015 року; він зафіксував, що ці практики почалися з моменту анексії Криму й продовжуються й досі, торкаючись великої кількості людей. Багато з цих порушень є прямим результатом законодавства, якого дотримується РФ у Криму», – зазначила Сокоренко під час коментаря для проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Вона також підкреслила, що рішення Європейського суду містить важливі висновки, які суттєво впливають на розгляд індивідуальних позовів, поданих українськими громадянами, зокрема самими в ЄСПЛ. Наразі в суді зареєстровано 1101 позов стосовно порушень прав людини в Криму, приблизно 60% з яких пов'язані з відчуженням майна. Хоча Міністерство юстиції України не веде ці справи, на запит ЄСПЛ воно виступає в ролі третіх осіб.
Після анексії Криму в 2014 році Україна подала міждержавний позов до Європейського суду щодо систематичних порушень прав людини в окупованому Криму, включаючи право на мирне користування майном. Лише у червні 2024 року суд виніс рішення на користь України, визнавши дії РФ незаконними, а також визнання незаконним заміну українського законодавства російським. У березні 2022 року Росію було виключено з Ради Європи, а з 16 вересня вона перестала бути учасницею Європейської конвенції з прав людини. Влада РФ ухвалила закон, що унеможливлює виконання рішень ЄСПЛ.
У контексті повномасштабної війни з Росією влада країни посилила процес вилучення майна. У 2023 році керівник Криму Володимир Константінов оголосив про «націоналізацію» понад 2500 об'єктів, до списку яких увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартири дружини президента України Олени Зеленської.
Ці дії України та міжнародна спільнота вважають незаконним привласненням майна, що порушує міжнародне право. Київ неодноразово наголошував, що після повернення Криму під контроль України всі акти «націоналізації» будуть анульовані, а майно повернуто законним власникам. Зазвичай російська влада стверджує, що кошти, отримані від продажу «націоналізованого» майна, підуть на підтримку діячів війни проти України.