Новий російський кінематограф у контексті війни: від початку повномасштабної агресії Росії проти України, сценаристи та режисери борються за фінансування для створення фільмів, що зображають «русский мир» та «цілі «СВО». Міністерство культури Росії надає кошти на ці проекти як напряму, так і через різні фонди, про що повідомляє телеканал «Настоящее время», заснований Радіо Свобода за участю «Голосу Америки».
Одна з новітніх робіт – «Позивний «Пасажир» від режисера Іллі Казанкова. Це повнометражний фільм, адаптований за книгою публіциста і прихильника війни Олександра Проханова. Бюджет фільму склав 351,7 мільйона рублів, з яких 246,2 мільйона було виділено державою, а прем’єра відбулася на виставці «Росія» на ВДНГ, після чого фільм почали демонструвати в кінотеатрах.
Дії «Позивного «Пасажир» розгортаються у 2015 році, але пропагандистська стрічка повторює кремлівські тези стосовно «цілей та завдань «СВО» – так російське керівництво називає повномасштабну війну проти України. «Там було моє дитинство та юність. А тепер – ворог», – говорить один з позитивних героїв, стріляючи з окопа в негативних персонажів – українських військових.
В іншій сцені перед українським танком вибігає хлопчик із радянським прапором, на грудях у нього портрети Пушкина та Гоголя, які відіграють роль бронежилета. За відмову відступити з дороги військовий стріляє в дитину.
В ролях «Позивного «Пасажир» – актори, які отримали позначку «Z-орієнтовані»: Антон Шагін, Сергій Горобченко, Володимир Стеклов, Сослан Фідаров – всі відзначали свою підтримку війни в Україні і відвідували окуповані Росією території.
Режисер Казанков у інтерв'ю «Російській газеті» порівняв свій фільм із стрічками про Другу світову війну, запевнивши, що не демонструватиме альтернативних точок зору: «І зараз має бути зрозуміло: хто наш, а хто – вороги».
Попередник «Позивного «Пасажир» – мінісеріал «20/22» – вперше показали лише на закритому показі для преси та запрошених, а потім запустили в ефір російського «Першого каналу». Зйомки відбувалися у Маріуполі, місті на сході України, яке з 2022 року повністю під контролем Росії. Негативні персонажі в серіалі представлені як «азовці», тоді як позитивними є росіяни, які приносять до України «русский мир» зі зброєю.
Перед початком зйомок серіалу про війну режисер Андрій Симонов багато років працював над мелодрамами про кохання, такими як «Кохання по найму» та «Жуйка». Але зрозумівши актуальність подій, вирішив зануритися в тематику війни. «Візуально ми не зможемо переплюнути «Аватар», це очевидно. Гратимемо на інших аспектах», – зазначав режисер.
Як підтвердили кілька джерел в російських кінематографічних колах телеканалу «Настоящее время», сьогодні найважливішим критерієм для розгляду заявок від режисерів, сценаристів і продюсерів є відповідність затвердженим Кремлем «тезам «СВО» у фільмах, на телебаченні та у російських онлайн-платформах. На кіно з показом «героїзму учасників «СВО» виділяються сотні мільйонів рублів. Міністерка культури Росії Ольга Любимова проводить зустрічі з авторами фільмів про війну, заявляючи: «Багато художників буквально з перших місяців кидались у зону «СВО», щоб зафіксувати цю страшну реальність».
Режисер Віталій Манський, який народився в Україні та живе в Латвії, вважає, що Кремль уважно стежить за створенням нових військових фільмів: «Ці куратори ретельно слідкують за ситуацією і, напевно, складають списки, кого і як треба залучити, підкупити, щоб вони працювали на завдання, постановлені перед ними».
На думку Манського, деякі режисери та сценаристи, що підтримують війну, справді вважають правдивими кремлівські тези, в той час як інші використовують бюджетні кошти, виконуючи роль вірних прибічників. Проте і ті, і інші в кінцевому підсумку виправдовують авіаудари по українських містах, атаки дронів та смерті тисяч людей. «Вони – стовідсоткові співучасники, адже їхня точка зору має велику суспільну цінність», – вважає Манський.
Після 24 лютого 2022 року число відомих російських режисерів, акторів та сценаристів, які не бажали брати участь у пропаганді війни, зросло. Багато з них залишили Росію через страх за свою безпеку та незгоду з діями Кремля.
24 лютого 2022 року Росія вирушила в наступ на Україну, застосовуючи сили на землі і в повітрі вздовж усього кордону. Для захоплення Києва були використані території Білорусі. Російська армія, зокрема, захопила частини Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Путін називає це вторгнення «спеціальною операцією». Спочатку її метою було оголошено «демілітаризацію і денацифікацію», пізніше – «захист Донбасу». У вересні та на початку жовтня Росія намагалася анексувати частини окупованих Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей. Україна і західні країни визнають ці дії незаконними. Генеральна асамблея ООН 12 жовтня ухвалила резолюцію, яка засуджує спроби анексії РФ територій України.
Російська сторона заявила, що її армія не атакує цивільні об’єкти, попри численні обстріли українських міст з повітря та артилерії. Багато житлових будинків і об’єктів інфраструктури зазнали руйнувань по всій Україні.
На кінець жовтня втрати Росії в війні сягнули понад 70 тисяч загиблих військових, тоді як Росія оголосила про менше ніж 6 тисяч вбитих. Президент Зеленський оцінює співвідношення втрат України та Росії як 1:5.
З опором ЗСУ, залишки російських підрозділів на початку квітня покинули територію Київської, Чернігівської і Сумської областей. У вересні армія України під час контрнаступу звільнила більшість територій на Харківщині.
11 листопада сили оборони України витіснили російські війська з Херсона.
Звільнені від окупації Буча, Ірпінь, Гостомель та інші населені пункти Київщини виявились місцями, де сталися масові вбивства, катування та зґвалтування цивільних осіб, у тому числі дітей.
Влада України заявила про геноцид з боку Росії, а західні країни залучилися до верифікації фактів масових злочинів. Росія ж заперечує всі звинуваченні у скоєнні воєнних злочинів.
Після звільнення українських територій почали з'являтися свідчення катувань та вбивств людей на всіх територіях, що перебували під російською окупацією. Це зокрема стосується Чернігівщини, Харківщини та Херсонщини.
З вересня 2022 року тривають запеклі бої у ході російсько-української війни на сході та півдні України.
6 червня 2023 року було зруйновано греблю Каховського водосховища, контрольовану російськими військами. Це призвело до затоплення великих територій, людських жертв, знищення сільгоспугідь та забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна класифікувала цей інцидент як екоцид.
Загалом, за час повномасштабної війни з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року ООН зафіксувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних осіб, в тому числі 11 284 загиблих.
Експерти зазначають, що реальні втрати, ймовірно, значно вищі. Наприклад, під час блокади та бомбардувань Маріуполя, за попередніми оцінками, загинуло понад 20 тисяч людей.