Уранці 25 лютого 2022 року, всього через добу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Папа Римський Франциск відвідав російське посольство на вулиці Віа делла Кончільяціоне, розташоване неподалік від Ватикану. За інформацією, опублікованою після візиту, він прагнув "висловити свою занепокоєність війною в Україні". ЗМІ зазначають, що цей незвичайний крок, що "порушує дипломатичні традиції", став першим з низки невдалих рішень і неоднозначностей з боку Хорхе Бергольйо, який помер 21 квітня 2025 року.
"Серед міжнародних питань, якими займався аргентинський Папа протягом своєї 12-річної каденції, війна в Україні виявилася однією з найскладніших", – йдеться в матеріалі.
До травня 2022 року Франциск постійно закликав до припинення бойових дій, однак відмовлявся визнавати відповідальність російського президента Володимира Путіна. Він намагався вирішити конфлікт через переговори, навіть висловлював бажання спочатку зустрітися з Путіним, перш ніж їхати до Києва.
Однак, після того як Кремль не відгукнувся на його заклики до посередництва, Папа зрештою заявив про своє розчарування, підкресливши, що, попри все, продовжить "наполягати" на своїй позиції. В одному з інтерв'ю в травні 2022 року він припустив, що "гнів" Кремля може бути "спровокований" "наступом НАТО на Росію". Ця заява викликала значне занепокоєння в західних країнах, особливо в Східній Європі.
Коли журналісти запитали його про постачання західної зброї Україні, він відповів: "Я не знаю, що відповісти, я занадто далеко від цих питань". Однак, за його словами, "торгівля зброєю" – це завжди "скандал", оскільки "мало хто" виступає проти цього процесу.
На думку експерта Інституту міжнародних і стратегічних відносин Франсуа Мабійя, Франциск "опинився в полоні своїх виражених антиамериканських поглядів і крайнього пацифізму". Для Папи, який завжди закликав до "тиші зброї", війна була неприйнятною, навіть якщо вона вважалася "справедливою".
"У цьому він відрізнявся від своїх попередників", – зазначає експерт. Наприклад, колишній Папа Римський Іоанн Павло II під час кризи з розміщенням ракет у Європі у 1982 році підтверджував доктрину "збройної самооборони". Польський понтифік вважав "морально прийнятним" ядерне стримування "як етап на шляху до роззброєння".
На противагу, Франциск засуджував "сам факт існування" ядерної зброї та ідею ядерного стримування. "Він прагнув уникнути будь-якого виду зброї за будь-яку ціну і наполягав на постійній можливості діалогу навіть із авторитарними державами", – підкреслює Мабійя.
У вересні 2022 року Папа знову наголосив на необхідності вести діалог у вирішенні конфліктів: "Це складно, але […] ми повинні дати можливість всім вести діалог, тому що завжди є шанс змінити ситуацію. Я не відкидаю діалог з жодною державою".
Ця "одержимість діалогом" іноді заважала йому чітко оцінювати ситуацію та особистості, які беруть участь у конфлікті, – зазначив дипломат, який працює в Римі. "Він не зовсім зрозумів, як реагує Путін, і помилився щодо глави Російської православної церкви патріарха Кирила, думаючи, що той допоможе йому в пошуку миру", – резюмує джерело.
Крім постійних закликів до миру в Україні, кінець понтифікату Франциска також відзначався необережними висловлюваннями, які ставили його в незручне становище перед обома сторонами конфлікту. У грудні 2022 року він заявив, що найжорстокішими солдатами можуть бути ті, хто, хоч і з Росії, але не має російських традицій – чеченці, буряти та інші.
Ця заява викликала гнів у росіян, з якими Франциск намагався не конфліктувати для збереження каналу діалогу у перші місяці війни. У 2024 році він "шокував українців та західних союзників", хвалячи "білий прапор". Тоді в інтерв'ю Папа оцінив "мужність" до "переговорів", до яких, на його думку, мали вдатись воюючі сторони.
"Я вважаю, що найсильніший – це той, хто оцінює ситуацію, думає про народ і має мужність підняти білий прапор для початку переговорів. Коли бачиш, що програєш, потрібно мати сміливість вести переговори, адже скільки ще смертей нас чекає?", – зазначив він.
Згодом активні спроби Папи Римського до посередництва у справі миру зіткнулися з численними перешкодами, внаслідок чого Ватикан вирішив зосередитись на гуманітарній складовій переговорів. Наприклад, у 2023 році Франциск доручив кардиналу архієпископу Болоньї Маттео Дзуппі посередництво з Росією для повернення викрадених українських дітей, які були вивезені окупантами до Росії. Завдяки зусиллям Святого Престолу 388 дітей були повернуті в Україну.
Раніше УНІАН повідомив про дату похорону Папи Римського Франциска, який відбудеться в суботу, 26 квітня, о 10:00 за місцевим часом (11:00 за Києвом). Багато світових лідерів, серед яких Еммануель Макрон, Дональд Трамп, президент Бразилії Лула да Сільва та президент Аргентини Хав’єр Мілеї, вже висловили намір відвідати Ватикан.
Також повідомлялося, що Папа Франциск залишив драматичну спадщину, яка є типовою для нього – емоційною, без зайвої теологічної термінології, спрямованою на захист знедолених.