Триденне перемир'я, яке оголосив президент Росії Володимир Путін на честь Дня перемоги, явно не відповідає потребам України. Як зазначила прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні в інтерв'ю виданню Corriere della Sera, Україні потрібен справедливий та стійкий мир. Вона підкреслила, що Італія підтримує ініціативи президента США Дональда Трампа та відзначила готовність українського президента Володимира Зеленського до негайного перемир'я, що вказує на прагнення України до миру.
"Тепер Росії слід показати таку ж готовність. Триденне перемир'я, оголошене Путіним на річницю перемоги у Другій світовій війні, є явно недостатнім. Мир має бути справедливим і тривалим", – зазначила вона.
Мелоні також згадала, що Італія висунула свою ідею, що ґрунтується на статті 5 Вашингтонського договору, навіть в контексті поза НАТО.
28 квітня 2025 року Володимир Путін несподівано оголосив про одностороннє триденне перемир'я в Україні з 8 по 10 травня. Цей час співпадає з святкуванням Дня Перемоги в Росії — символічною датою, яку Кремль використовує для пропаганди, позиціонуючи себе як спадкоємця перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Формально перемир'я оголошене "для вшанування пам’яті загиблих у війні", проте історичний контекст та політична реальність вказують на інші мотиви. Протягом повномасштабної агресії Росії не було жодного випадку дотримання режиму припинення вогню. Навіть раніше оголошене "пасхальне" перемир'я було порушене Москвою, яка здійснила обстріли цивільних цілей.
В нинішньому контексті, це оголошення розглядається як політичний хід, спрямований на враження американської адміністрації Дональда Трампа. В рамках переговорів про "мирне врегулювання" Москва намагається використовувати це перемир'я як інструмент психологічного тиску на Вашингтон, демонструючи готовність до миру, але лише на своїх умовах.
Історично Росія використовує подібні дати, як 9 травня, для просування власного наративу про особливу моральність своїх дій, зокрема військових. Однак за межами Росії ці дати все менше сприймаються як законний мотив для припинення бойових дій і дедалі частіше є лише інструментом для внутрішньої мобілізації.