Одним із ключових чинників напруженості у спробах президента США Дональда Трампа завершити конфлікт в Україні залишається Крим, який російський лідер Володимир Путін зробив "основою свого національного проєкту". Протягом більше десяти років американські адміністрації, включаючи перший термін Трампа, засуджували анексію Криму Росією у 2014 році та стверджували, що ніколи не визнають це захоплення, але жодних суттєвих дій для повернення півострова Україні не вжили, зазначає The Wall Street Journal.
Наразі Трамп публічно відмовляється від традиційної позиції, стверджуючи, що Крим має залишитися в складі Росії для досягнення мирної угоди після завершення війни. Президента України Володимира Зеленського це не влаштовує, і він рішуче заперечує цю ідею, наголошуючи, що Україна ніколи не визнає окупацію Криму. Це становить порушення міжнародного права. Проте, нездатність Заходу дати рішучу відповідь лише підживлює амбіції Москви, повідомляє медіа.
Через кілька місяців після початку Майдану та втечі Віктора Януковича в лютому 2014 року, озброєні люди у формі без розпізнавальних знаків з'явилися біля російської військово-морської бази в Севастополі. Українці намагалися не допустити захоплення парламенту Криму, але в ніч на 27 лютого спецпризначенці прорвалися всередину, підняли російський прапор і розпочали голосування щодо проведення референдуму про приєднання до Росії.
"Уряд у Києві, який прагнув створити нову адміністрацію і не отримував підтримки з Вашингтона для використання сили, не надав чітких вказівок своїм військовим у Криму. Це рішення Трамп згодом піддав критиці", – йдеться у статті.
Адміністрація президента США Барака Обами обмежилася лише словами незадоволення, закликами до Росії щодо зменшення напруги та застосування санкцій проти деяких російських чиновників. Трамп звинуватив його у тому, що той допустив анексію Криму, стверджуючи, що за його правління цього не сталося.
Крим був переданий Україні у 1954 році, коли тодішній лідер СРСР Микита Хрущов підписав відповідний указ, спираючись на економічну, територіальну і культурну близькість. На референдумі про незалежність України у 1991 році більшість кримчан проголосували за відділення від Радянського Союзу. Росія у свою чергу представила "референдум" 2014 року як "повернення додому", опираючись на радянську ностальгію. Спочатку в Криму проходили проукраїнські мітинги. Наприклад, 9 березня, в день народження українського поета Тараса Шевченка, відбувся масовий протест. Проте згодом активісти почали зникати, згадує історикиня з Ялти Ольга Скрипник. Близько 20 активістів, включаючи двох її колег, були затримані.
"Крим став відправною точкою, з якої все почалося. Його захоплення стало лише першим кроком до війни. Росія не мала наміру зупинятися", – розповідає жінка, яка покинула Крим у день референдуму.
Росія також почала активно знищувати українську спадщину на півострові, грабуючи музеї та знищуючи історичні пам'ятки. Водночас посилилася військова присутність, з російськими солдатами приїжджали й російські сім'ї. Запустили державні програми переселення громадян.
Головним елементом політики Путіна в Криму став міст через Керченську протоку, будівництво якого зайняло два роки. У 2018 році Путін власноруч проїхав його на вантажівці. Підготовка до повномасштабного вторгнення в 2022 році спонукала Росію збільшити військову присутність у Криму, перетворивши півострів на базу для захоплення Херсонської та Запорізької областей. З 24 лютого з Криму на територію материкової України почали виїжджати танки, а чорноморський флот РФ обстрілював узбережжя України.
Колишній державний секретар США Майк Помпео у 2018 році, під час першого терміну Трампа, підписав "Декларацію щодо Криму", де зазначалося, що "Росія намагається підточити основоположний міжнародний принцип: жодна країна не має права змінювати кордони іншої шляхом сили". Тепер же Трамп не може дати чіткої відповіді на питання, що очікує Крим у майбутньому.
Раніше УНІАН повідомляв, що Україні бракує збройних сил для звільнення Криму силою. Проте президент України Володимир Зеленський акцентував, що, хоч це й так, Україна не має права відмовитися від півострова, оскільки всі українські землі є власністю українського народу.
Крім того, Росія запустила до Криму через окуповані території контейнерний потяг. Це не разова операція – загарбники говорять про регулярні контейнерні перевезення та інтеграцію до загальноросійських інформаційних систем і документообігу.