У заповідник приїхали два військові автомобілі з озброєними солдатами та кількома поліцейськими. Вони повідомили мені, що я підозрююся у «поширенні української пропаганди» та «фінансуванні української армії». «Серпнева пожежа могла мати жахливі наслідки, якщо б уламок російської ракети не спричинив загоряння в степу».
«Є загроза втрати унікальних природних комплексів».
Два роки тому, у березні 2023 року, Росія повністю захопила контроль над біосферним заповідником «Асканія-Нова», розташованим у Херсонській області. Того дня в установу завітали призначений Кремлем «виконувач обов'язків губернатора» окупованої частини Херсонщини Володимир Сальдо, його заступник з адміністрації президента Росії Сергій Кирієнко та призначений представниками окупаційної влади директор заповідника Дмитро Мещеряков. Заповідник було перереєстровано за російськими законами.
Що сталося під час повної окупації? Як війна вплинула на унікальні ґрунти, флору та фауну, дізналася редакція проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов'я».
У перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 24 лютого 2022 року, заповідник потрапив під окупацію. Російські військові періодично проводили рейди та обшуки в установі, але впродовж ще приблизно року не чинили перешкод діяльності української адміністрації заповідника. Однак, з початку лютого 2023 року, тиск з боку окупантів зріс, розповіла «Новинам Приазов'я» заступниця директора з наукової роботи «Асканії-Нова» Наталія Корінець.
«До заповідника прибули два військові автомобілі з автоматниками і поліцейськими. Спочатку завітав Микола Бистрянцев (окупаційний міністр природних ресурсів Херсонщини, засуджений заочно в Україні на 10 років позбавлення волі). Я мала з ним незручну розмову, коли він стверджував, що тварини у зоопарку голодують. Я заперечила і запросила його подивитися, що в нас все гаразд. Після цього поліцейські звинуватили мене у «поширенні української пропаганди» і «фінансуванні української армії», а також повідомили про запланований обшук у моєму помешканні. У всіх наших працівників забрали мобільні телефони, ймовірно, щоб ми не змогли попередити інших», – згадує вона.
На допиті російські слідчі прямо запитували жінку, чи готова вона працювати під російським керівництвом. На той момент працівники ще отримували українські зарплати та діяли як українська юридична особа. Окупанти після допиту відпустили заступницю директора додому — подумати.
«Я повернулася додому і зрозуміла, що мені краще виїхати, адже наступного разу мене можуть не відпустити. Тож я зібрала речі і виїхала спочатку через Росію за кордон, а звідти — в Україну, на підконтрольну територію, де й перебуваю зараз», – поділилася Корінець.
20 березня 2023 року Росія офіційно захопила заповідник «Асканія-Нова», а за два тижні до цього він був внесений до російського реєстру юридичних осіб як «державна автономна установа», нагадав керівник заповідника Віктор Шаповал. Відтоді, хоча українське підприємство, що керує заповідником, має формальну реєстрацію на Херсонщині, насправді співробітники, які виїхали, працюють в Києві.
«Є постанова нашого головного розпорядника бюджетних коштів – Національної академії аграрних наук. Ми тимчасово релоковані на базу Інституту агроекології та природокористування за київською адресою. Сьогодні у нас в штаті – 30 працівників, з яких 15 – наукові фахівці. Заповідник «Асканія-Нова» є природоохоронною та науково-дослідною установою. Тож, у цих умовах ми здебільшого функціонуємо як наукова установа, що займається дослідженнями у сфері охорони природи. Ми продовжуємо виконувати програми наукових досліджень, заплановані для заповідника. Підготовка звітів з літопису природи також триває. Зважаючи на обставини, ми значно обмежені в зборі інформації, але використовуємо дистанційні методи. Є процеси, які підлягають дистанційному моніторингу, і ми активно збираємо цю інформацію для подальшого внесення до звітних матеріалів та залучення правоохоронних органів для отримання відповідних висновків», – пояснив директор.
Частина співробітників «Асканії-Нова» залишилася в окупації. Дехто з них, зазначає Наталія Корінець, підтримував Росію, проте навіть вони були розчаровані подальшими діями окупаційної адміністрації.
«Багато з них залишилися в окупації; їх не можна засуджувати, адже щодня потрібно доглядати, наприклад, за тваринами в зоопарку й за насадженнями дендрологічного парку «Асканія-Нова», куди окупанти не заборонили доступ. Частина працівників бажала, щоб заповідник став російським, але були розчаровані зарплатами, які затримувалися, а також невисокими фінансовими ресурсами, виділеними окупаційною адміністрацією. Рік тому навіть у телеграм-каналі окупаційної адміністрації повідомлялося про надання допомоги кормами для тварин, що показує, що ситуація з їхньою годівлею була критичною», – зазначила вона.
Зараз працівники, які виїхали, збирають інформацію про стан заповідника з різних джерел, включаючи супутникові знімки. Науковці стурбовані наслідками кількох пожеж, що відбулися в «Асканії-Нова», зазначає Шаповал. За його словами, були дві масштабні пожежі – в серпні та вересні 2023 року.
«Пожежі відбулися у межах заповідного степу. Серпнева пожежа могла призвести до катастрофічних наслідків, коли уламок російської ракети запалив степ у Великому Чапельському поді. Це була територія, де утримувалися деякі копитні тварини. На щастя, оскільки це відкритий великий загін, тварини змогли переселитися на безпечні території і вдалося уникнути жахливих наслідків. Якби це був закритий загін, наслідки були б трагічними. Пожежа 1 вересня також призвела до негативних наслідків через дії окупаційної адміністрації – спроби ліквідувати пожежу, що супроводжувалися переорюванням степу. Це справжня біда: сама пожежа – негативний фактор, але степові екосистеми відновлюються, якщо не торкається плуг. В протилежному випадку, це катастрофа», – підкреслив директор.
Також адміністрація заповідника та природоохоронні органи фіксують, як війна і дії окупантів впливають на тварин. Частина особин загинула внаслідок бойових дій, деякі з них окупанти вивезли на територію Росії чи в окупований Крим, повідомила виконувачка обов'язків директора природоохоронного департаменту Херсонської ОВА Ольга Філіна.
«Сьогодні ми маємо факти незаконного вивезення тварин із заповідника «Асканія-Нова», втрати червонокнижних рослин, також загибель тварин від стресу — через низьке пролітання російських літаків. У районі заповідника пересуваються війська, що також завдає шкоди. Крім цього, є випадки неналежного догляду за тваринами. Станом на сьогодні вивезено 2 особини зебри Чапмана, 2 особини бізона американського, 2 особини коня Пржевальського та 2 особини оленя Давида. Загибель 33 особин, з яких 27 — це страуси ему, одна особина страуса нанду, олені Давида та буйволи кафрські, вже зафіксовано, і відкриті кримінальні провадження», — повідомила вона.
У лютому 2025 року Спеціалізована екологічна прокуратура та Херсонська обласна прокуратура подали до суду обвинувальний акт проти окупаційного керівника «Асканії-Нова» Дмитра Мещерякова. Його звинувачують у незаконному вивезенні тварин із заповідника, зокрема до парку «Тайган» у тимчасово окупованому Криму. Справу кваліфікували як порушення законів та звичаїв війни, адже прокурори вважають, що пограбування заповідника є військовим злочином і порушенням IV Гаазької конвенції.
Збиток від вивезення рідкісних тварин оцінюється у 85 мільйонів 200 тисяч гривень. Проте загальну шкоду від дій окупаційної влади ще належить підрахувати, зазначив перший заступник Державної екологічної інспекції Південного округу Андрій Сидоренко.
«З інформації, отриманої від працівників заповідника, які залишилися на окупованій території, а також з інших джерел зафіксовані численні порушення природоохоронного законодавства. Існує загроза втрати унікальних природних комплексів, адже внаслідок відсутності належного контролю можуть відбуватися несанкціоновані вирубки, браконьєрство, порушення водного режиму територій і зникнення унікальних тварин, які там мешкають», – зауважив він.
У зв'язку з бойовими діями та окупацією Росією частини південних територій України, редакція не має змоги отримати офіційного підтвердження щодо деяких свідчень або незалежно їх перевірити.
Науковці заповідника, які евакуювалися, продовжують свої дослідження на підконтрольній Україні території. Вони організовують експедиції, зокрема до Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, адже в окупованій установі на півдні та звільненій на півночі також живуть коні Пржевальського, підсумував директор Шаповал.