США та Україна можуть чекати багато років, щоб отримати економічні вигоди від угоди щодо надр. Війна, пошкоджена інфраструктура та недоліки в геологічних дослідженнях негативно впливають на перспективи видобутку корисних копалин, згідно з інформацією Reuters. Як зазначають експерти, процес розробки в країнах з уже сформованою гірничою індустрією, таких як Канада чи Австралія, займає від 10 до 20 років. Для України цей період може бути ще довшим через численні труднощі.
Війна завдала істотних ушкоджень енергетичній, транспортній та логістичній інфраструктурах країни. Багато родовищ лишаються без докладних геологічних досліджень, що підтверджують економічну доцільність їх видобутку. Крім того, можуть виникнути труднощі з залученням інвесторів, які можуть засумніватися в доцільності вкладення коштів у країну, де ведуться бойові дії.
"Якщо хтось вважає, що з України раптово почнуть активно експортувати всі ці корисні копалини, то це велика ілюзія. Реальність полягає в тому, що потенційним інвесторам важко буде обґрунтувати вкладення в Україну, коли існують альтернативи в інших країнах без війни," – зазначив Адам Вебб, керівник відділу мінералів консалтингової компанії Benchmark Minerals Intelligence.
Експерт також підкреслює, що додатковою перешкодою є те, що деякі родовища, які мають потенціал для прибуткового видобутку, розташовані на територіях, що контролюються Росією, а угода не надає жодних гарантій безпеки.
Згідно з інформацією Міністерства фінансів України, у 2024 році держава отримала 47,7 мільярда гривень (близько 1 мільярда доларів США) у вигляді роялті та інших зборів, пов’язаних із використанням природних ресурсів. Однак новий спільний фонд з США збиратиме кошти лише від ліцензій, укладених відповідно до нових норм.
Reuters вказує на те, що темпи видачі таких ліцензій є досить низькими. Наприклад, у період з 2012 по 2020 рік Україна видала близько 20 ліцензій на видобуток нафти і газу, одну на графіт, одну на золото, дві на марганець і одну на мідь.
Нещодавно США та Україна підписали угоду щодо доступу до українських природних ресурсів. З української сторони угоду підписала перша віцепремʼєрка – міністерка економіки Юлія Свириденко, з американського боку – міністр фінансів Скот Бессент.
Відповідно до угоди, Київ і Вашингтон створять Інвестиційний фонд для відбудови України, який буде залучати міжнародні інвестиції до нашої країни. Керівництво фондом здійснюватиметься спільно Україною та США, без жодної сторони, що має вирішальний голос, що підтверджує принцип рівноправного партнерства.
Тим часом, у Білому домі повідомили, що США отримали право визначати, хто зможе купувати українські ресурси, що стосуватиметься нових ліцензій на їх видобуток.
Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що угода щодо природних ресурсів є справедливою і що текст документу був істотно модернізований під час підготовки до підписання.