Спеціальний трибунал, що має на меті переслідування російського президента Володимира Путіна за агресію проти України, не зможе судити його заочно, поки він залишається на своїй посаді. Про це повідомляє Euronews, посилаючись на джерела. Ситуація така сама і з прем'єр-міністром РФ Михайлом Мішустіним та міністром закордонних справ Сергієм Лавровим, які також підлягатимуть судовому переслідуванню лише за умови їхньої фізичної присутності в залі суду. З огляду на те, що Росія продовжує заперечувати агресивний характер свого вторгнення, такий сценарій видається малоймовірним.
За інформацією, можлива ідея проведення заочного суду з'явиться після того, як Путін залишить свою посаду. Умови цього процесу прописані в проекті угоди, яка стане юридичною основою для створення спеціального трибуналу під егідою Ради Європи, що базується в Страсбурзі. Заплановано укласти три документи: двосторонню угоду між Україною та Радою Європи, статут трибуналу і угоду, яка пояснить його управлінську структуру. Очікується, що підписання цих документів відбудеться в Києві 9 травня.
Представник ЄС зазначив, що обмеження щодо заочного судового процесу вважаються "компромісом" між державами. Після підписання угоди її розглянуть на голосуванні в Парламентській асамблеї Ради Європи. Для ратифікації потрібно отримати дві третини голосів, що з великою ймовірністю вдасться завдяки підтримці більшості країн. Серед можливих опозиційних голосів можуть бути країни, які мають дружні стосунки з Росією, як-от Угорщина або Сербія.
Канада, Австралія, Нова Зеландія і Японія також планують приєднатися до ініціативи, що значно підвищить її легітимність. Проте участь США, враховуючи зміну політичного курсу після приходу до влади Дональда Трампа, малоймовірна.
"Більше 38 країн висловили політичну підтримку створенню трибуналу, включаючи Європейський Союз", – заявив представник Ради Європи. Очікується, що трибунал буде розташований у Гаазі, де вже функціонують Міжнародний суд ООН і Міжнародний кримінальний суд. Раніше МКС видав ордер на арешт Путіна через незаконну депортацію українських дітей до Росії.
Злочин агресії, на відміну від воєнних злочинів, злочинів проти людяності чи геноциду, стосується винятково осіб, які мають контроль над державою-агресором. Це може стосуватися анексії територій, їх окупації, блокади портів тощо. МКС визначає злочин агресії як дії, що мають на меті планування, ініціювання або здійснення акту агресії особою, яка має реальну можливість контролювати військові або політичні дії держави.
Злочини агресії підпадають під так звані Кампальські поправки, які діють лише для країн, що підписали Римський статут. Оскільки Росія, США та Китай не є учасниками цього документу, було обрано шлях створення спеціального трибуналу, сфокусованого на війні Росії проти України.
Ідея заочного трибуналу має як прихильників, так і противників. Москва відмовляється видавати своїх посадовців, внаслідок чого заочний суд сприймається як єдиний можливий вихід для досягнення хоча б часткового правосуддя. Проте критики вважають, що цей процес може бути розцінений як нелегітимний.
"Цей трибунал має більше, ніж символічне значення. Він матиме юридичну та політичну вагу, і важливо, щоб його створили, щоб закрити лазівки для злочину агресії. Я впевнений, що це не буде фейкова установа в Гаазі, а система, яка працюватиме для досягнення справедливості", – зазначив один з європейських чиновників.
Однак однією з основних перешкод для переслідування російських злочинців є їхній імунітет, яким користуються глави держав та урядів. З початку повномасштабного вторгнення в Україну було зафіксовано тисячі воєнних злочинів, зокрема катування, зґвалтування та незаконну депортацію українських громадян, зокрема дітей.
Президент України Володимир Зеленський наголошує на необхідності притягнення до відповідальності винуватців війни, які мають постати перед трибуналом навіть після завершення активних бойових дій.